Семінар 1

    Варіант 1
1. Охарактеризувати стан справ з охорони праці в світі та в Україні.
2. Проаналізувати міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Вказати міжнародні договори та угоди, в яких бере участь Україна. 
3. Дати визначення поняттю «Соціальний діалог» та визначити форми соціального діалогу в Україні.
4. Вказати обов'язки роботодавця із забезпечення здорових умов праці в установі відповідно до Закону України «Про охорону праці». 

    Варіант 2
1. Охарактеризувати МОП та вказати її основні завдання.
2. Дати визначення поняттю «Соціальний діалог» та проаналізувати основні принципи соціального діалогу в Україні. 
3. Проаналізувати стан безпеки праці в Україні. Вказати основні причини професійних захворювань та нещасних випадків на виробництві. 
4. Проаналізувати Закон «Про охорону праці» щодо відповідальності працівників за порушення вимог безпеки праці.
 
    Варіант 3 
1. Дати визначення поняттю «Соціальний діалог» і назвати складові політики соціального діалогу. 
2. Пояснити поняття «Людський фактор». Вказати основні групи виробничих стресів. 
3. Дати визначення поняття «Охорона праці». Назвати законодавчі акти з охорони праці в Україні. 
4. Проаналізувати державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. 

    Варіант 4
1. Проаналізувати міжнародний стандарт SA 8000 «Соціальна відповідальність». 
2. Дати визначення поняттю «Соціальний діалог» та визначити сторони соціального діалогу в Україні. 
3. Пояснити поняття «Людський фактор». Вказати основні причин психологічного характеру небезпечної поведінки людей. 
4. Проаналізувати Конституцію України та Кодекс законів про працю України щодо питань охорони праці

Семінар 2

    Письмово дати відповіді на питання:
1. Розшифрувати поняття «МОП» і назвати і пояснити, чим обумовлена підвищена увага з боку МОП до проблем безпеки праці. 2. Пояснити поняття «Соціальний діалог», назвати його учасників і вказати 3 будь-які напрями політики ведення соціального діалогу і Європі та Україні. 
3. Вказати 1 міжнародний стандарт в галузі безпеки праці та визначити його мету. 
4. Назвати 3 законодавчих чи нормативних акти, на яких базується охорона праці в Україні. 
5. Назвати 3 законодавчих чи нормативних акти, на яких базується охорона праці ІТ-фахівців в Україні, чтобы выбрать элемент "Текст".

Семінар 3
Професійні захворювання, програмістів, їх профілактика та питання соціального страхування

Виконати тест на профорієнтацію (онлайн)

знімок екрану-результату додати до цього завдання

Вивчити матеріал щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань

Зайти на сайт "Здоров'я (Покращення зору)", виконати вправи для очей (на головній сторінці) -

 Переглянути презентацію і  відео 

Сайт Відео 1 ВІдео 2
Презентація Тест

Постійний і різнобічний аналіз травматизму і профзахворювань розглядається як одна з головних функцій керування безпекою праці та прийняття основних заходів щодо усунення причин травматизму та захворювань. 
Загальноприйнята класифікація причин виробничого травматизму виглядає наступним чином. 

Технічні причини, котрі можна охарактеризувати як причини, що залежать від рівня організації праці на виробництві, а саме: недосконалий технологічний процес, конструктивні недоліки обладнання, інструментів та пристосувань, недостатня механізація важких робіт; недосконале огородження, відсутність спеціальних захисних засобів, засобів сигналізації та блокувань, недостатня міцність та надійність машин, шкідливі властивості оброблюваного матеріалу тощо. Ці причини інколи називають конструктивними або інженерними. 

Організаційні причини, що повністю залежать від рівня організації праці на виробництві. До них можна віднести: незадовільний стан території, проїздів, проходів, порушення правил експлуатації обладнання, транспортних засобів, порушення технологічного регламенту, порушення правил і норм при транспортуванні, складанні і зберіганні матеріалів і деталей; порушення норм і правил при плановому технічному обслуговуванні та ремонті обладнання, транспортних засобів і інструменту; недоліки при навчанні робітників безпечним методам праці; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання машин, механізмів і інструменту не за призначенням; відсутність або незадовільне огородження робочої зони; відсутність або невикористання засобів індивідуального захисту тощо.

Санітарно-гігієнічні причини, до котрих можна віднести: перевищення (відносно) запиленості та загазованості повітря робочої зони; відсутність або недостатнє природне освітлення, підвищену пульсацію світлового потоку; підвищений рівень шуму та вібрації, інфразвукових та ультразвукових коливань на робочому місці; підвищений рівень ультразвукової та інфрачервоної радіації тощо. 

Психофізіологічні причини, до котрих відносяться фізичні, нервово-психічні перевантаження працюючих.

Психофізіологічні причини - грубі помилки в діях, пов'язані з фізіологічним (втомленість), психічним (підвищена дратливість) або хворобливим станом працівників. Найбільш частими конкретними причинами виробничого травматизму на виробничих підприємствах є: відсутність інструкцій з охорони праці; робота на несправному обладнанні або на обладнанні без засобів захисту; відсутність засобів проти випадкового ураження працівників електричним струмом; відсутність драбин, які б відповідали вимогам правил техніки безпеки; розвантаження і транспортування вантажів без застосування відповідних механізмів і пристосувань; користування несправним реманентом, пристосуванням та інструментом. Людина може припускатися помилок у своїх діях внаслідок фізичного, статичного або динамічного перевантаження, розумового перенапруження, перенапруження аналізаторів (зорового, слухового, тактильного), монотонності праці, стресових ситуацій, хворобливого стану. Травму може викликати незадовільність анатомо-фізіологічних і психічних особливостей організму людини залежно від характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах управління, в конструкціях машин, приладів і систем управління ще недостатньо враховуються фізіологічні і антропологічні особливості і можливості людини. Незадовільна організація праці зумовлює надмірні фізичні і нервові перевантаження, що прискорює стомлюваність робітників. У такому стані знижується чутливість до різних подразників виробничого середовища, притуплюється увага, пильність. Це призводить до того, що ближче до кінця робочої зміни різко підвищується кількість нещасних випадків, причинами яких є помилкові дії потерпілих. Важливе значення серед факторів, які зумовлюють виробничий травматизм, мають попередні нещасні випадки, психофізіологічний стан потерпілих. При цьому несприятливий психофізіологічний стан може бути пов'язаний як з об'єктивними причинами (погана організація праці), так і суб'єктивними, залежними від особливостей особистого стану потерпілих (необережність, поспіх, втома, роздратування, ризик тощо). Особисті якості працівників (швидкість реакції, активність, відповідальність, дисциплінованість тощо) також впливають на їх схильність до нещасних випадків. Це вказує, що особисті якості потерпілих значно впливають на той факт, що в схожих екстремальних ситуаціях одні стають жертвами нещасних випадків, а інші - ні. 

                 Основні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності

Технічні заходи -  забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та пов'язані з впровадженням нового обладнання, пристроїв і приладів безпеки і безпечною експлуатацією засобів виробництва. 

Нормативно-методичні заходи:
розробка посібників і рекомендацій;
розробка нормативно-правової бази з охорони праці на підприємстві;
забезпечення необхідною нормативно-правовою документацією функціональних служб, окремих структурних підрозділів та робочих місць;
забезпечення програм і розробка методик навчання з питань охорони праці;
розробка розділів охорони праці в посадових інструкціях, інструкціях за професіями;
перегляд НПАОП підприємства.

Організаційні заходи: 
контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;
контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;
нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;
організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників підприємства;
контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;
організація належних умов до проїздів і проходів відповідно до вимог охорони праці;
забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;
забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.

Санітарно-гігієнічні заходи: 
контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників;
забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;
атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони праці;
планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;
паспортизація санітарно-технічного стану умов праці.

Соціально-економічні заходи: 
надання пільг і компенсацій працівникам, які працюють зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
створення умов для економічної зацікавленості роботодавця і працівника у поліпшенні умов і підвищенні безпеки праці;
соціальне страхування працівників роботодавцем;
фінансування заходів з охорони праці;
відшкодування роботодавцем працівнику збитків у разі каліцтва.

Лікувально-профілактичні заходи: 
надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві;
контроль за здоров'ям працюючих протягом їхньої трудової діяльності;
лікувально-профілактичне харчування працівників, які працюють на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
проведення медичних оглядів працівників (попередніх та періодичних);
дотримання охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;
відшкодування потерпілому працівнику витрат на лікування, протезування, придбання транспортних засобів та інші види медичної допомоги.

Наукові заходи: 
прогнозування соціально-економічних наслідків нещасних випадків і аварій;
моделювання аварійних ситуацій і розробка заходів щодо їх відвернення;
плани локалізації і ліквідації аварії;
оцінка ефективності управління охороною праці;
підготовка науково обґрунтованих технічних рішень, спрямованих на підвищення безпеки і поліпшення умов праці.

Інформаційне забезпечення - інформаційна підтримка при проведенні нормативно-методичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, соціально-економічних, наукових досліджень, спрямованих на збереження безпеки праці, здоров'я працюючих.